Поведінка і стосунків між людьми грунтуються на історії та традиціях, закладених предками, правилах поведінки, що існують в суспільстві, релігії, домінуючою в регіоні. Жителі Києва, в своїй більшості, сповідували християнську релігію, і багато з того, що у нас є, передавалося нам з покоління в покоління предками. Віра в загробний світ, яка існує у всіх релігіях, відбилася і в традиціях поминальних трапез.

Поминки, це завершальний етап похоронного обряду, і є одним з етапів переходу покійного в потойбічний світ. Поминки проводяться близькими родичами колективної трапезою, як правило, відразу після поховання. Поминки по покійному в візантійсько-слов’янської християнської традиції проводяться тричі. Перші поминки – в день похорону, другі поминки проводяться на дев’ятий день і треті – на 40 днів, так звані сороковини. Відлік ведеться від доби, коли настала смерть, навіть якщо вона настала незадовго до півночі.

Під час поминальної трапези за столом всі розмови присвячені покійному та його благим справам. Не прийнято лихословити і обговорювати сторонні теми. Поганим тоном вважається сміх, розмови про неблагочестівих вчинках покійного. Є й певні традиції розміщення за поминальним столом людей. Наші працівники підкажуть, що на чолі столу розміщується старший член сім’ї, по обидва боки від нього родичі, по ступеня споріднення. Дітям ми виділимо, як це вимагають традиції предків, окреме місце в кінці столу.

Відповідно до поминальних обрядів, ми запропонуємо першою стравою на поминальному столі кутю (коливо), кашу з цілих зерен, заправлену медом і родзинками. Інша їжа буде нами подана відповідно до вимог Посту, пісна або скоромна. З меню Вашого поминального обіду можна ознайомитися в розділі ТРАПЕЗА

Нехай Вас не дивує зовні буденний вигляд поминальної трапези без вишукувань. Це теж відповідає усталеним традиціям. 

Уточнити особливості вашої поминальної трапези можна, вибравши зал і зв’язавшись з доброзичливим керуючим за телефонами в розділі НАШІ ЗАЛИ.